Психолог

 

Консультації для батьків та педагогів

 

10 правил етикету під час спілкування з людьми з особливими потребами

 

1. Звертайтеся до людини з інвалідністю так само, як і до будь-якої іншої людини. Не використовуйте зменшувальні форми імені, не називайте людину «інвалідом» або «людиною з обмеженими можливостями».

2. Запитайте, чи потрібна вам допомога. Не нав'язуйте свою допомогу, якщо людина не просить про неї.

3. Будьте терплячими та ввічливими. Люди з інвалідністю можуть говорити або рухатися повільніше, ніж інші люди. 4. Не торкайтеся людини з інвалідністю без її дозволу. Це може бути сприйнято як недоречне або навіть образливе. 5. Не робіть припущень про те, що людина з інвалідністю може або не може робити. Не сприймайте її як нездатну або обмежену.

6. Будьте готові до того, що людина з інвалідністю може мати інші потреби, ніж у вас. Наприклад, вона може потребувати спеціального обладнання або пристосованої обстановки.

7. Не задавайте зайвих питань про інвалідність людини. Якщо ви хочете дізнатися більше, спочатку запитайте дозволу.

8. Будьте відкриті до нового досвіду. Спілкування з людьми з інвалідністю може допомогти вам краще зрозуміти їхні потреби і розширити ваш кругозір.

9. Створюйте інклюзивне середовище. Робіть так, щоб люди з інвалідністю могли брати участь у всіх сферах життя суспільства на рівних правах з іншими людьми.

10. Будьте прикладом для інших. Показуйте, що в

 

ЯКЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ РОЗЛАДИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА. ДІЄВІ ПОРАДИ БАТЬКАМ 

Можливо, Ви нещодавно дізналися про те, що у Вашої дитини розлади аутистичного спектра. І в Вас виникло багато питань, Вам потрібно зорієнтуватися і зрозуміти, що робити і як розвивати дитину. Насамперед необхідно усвідомити, що аутизм — це не вирок, і Ваша дитина може багато чому навчитися і знайти своє місце в цьому світі. Для цього Вашій родині та дитині потрібна допомога кваліфікованих фахівців. Основним орієнтиром розвитку дитини з аутизмом має бути різноманітне, емоційно насичене спілкування з нею батьків. Батьки мають розмовляти з нею більше, аніж зі здоровою дитиною. • Дотримуйтеся режиму дня, оскільки діти дуже болісно сприймають будь-які дії, які виходять за рамки звичних. • Займайтеся з дітьми щодня, тільки регулярність може принести результати. Починайте з 5 хвилин, поступово доведіть час занять до 2-3 годин на день з невеликими перервами. • Навчайте дитину слову «стоп», адже дитина з аутизмом може не помічати, де на неї очікує небезпека – наприклад, може переходити вулицю прямо перед машиною або торкатися гарячих предметів. Якщо малюк буде знати слово «стоп», ви зможете уберегти його від багатьох травм. • Не уникайте товариства інших дітей, дитина може відвідувати садок, проводячи в групі хоча б 2-3 години на день. • Відволікайте малюка від безглуздих, стереотипних рухів, наприклад, за допомогою танців або стрибків на місці. • Як можна більше розмовляйте з дитиною, навіть якщо вона залишається байдужою, мамі і татові необхідно мати на увазі, що їх крихітка потребує спілкування навіть більше, ніж інші діти. • Не забувайте про те, що будь-яка людина іноді має потребу побути на самоті, в тому числі і діти з аутизмом. Тому потрібно зробити для малюка якийнебудь «таємний» куточок, де йому ніхто не заважатиме. • Діти з аутизмом часто люблять кататись на гойдалках, це захоплення допоможе розвинути вестибулярний апарат дитини. • Дотримуйтесь обережності у спілкуванні дитини з домашніми тваринами, оскільки діти по відношенню до тварин можуть бути налаштовані агресивно. Перш ніж завести домашнього улюбленця, подаруйте крихітці м’яку іграшку. • Постійно стимулюйте інтерес дитини до зовнішнього світу. Зацікавлене виконання режимних моментів і не байдуже, лагідне ставлення до дитини, позначення емоційних станів різними звукосполученнями сприятиме емоційному «зараженню» малюка. Це, своєю чергою, поступово викликатиме в неї потребу в контакті і започатковуватиме поступову зміну дитиною свого власного емоційного (часто агресивного) стану. • Постійно привертайте увагу дитини до своїх дій. Купаючи, одягаючи, оглядаючи тощо дитину, не мовчати і не ігнорувати дитину, а, навпаки, постійно лагідно стимулювати її до наслідування. При цьому пам’ятайте, що дитина здатна наслідувати лише те, що в загальній формі вона вже сама може зробити. Добре, коли мама співає, при цьому це можуть бути не тільки пісні: зважаючи на те, що діти з аутизмом краще реагують на музику, аніж на мовлення, варто мовленнєві прояви робити музичними, проспівувати ім’я дитини, свої коментарі, свої прохання, розповіді, похвалу тощо. А розмовляти з дитиною – спокійним (бажано навіть тихим) голосом. • На всіх етапах встановлення контакту підбирайте безпечну дистанцію для спілкування і ненав’язливо демонструйте власну готовність до контакту. • Під час тактильного контакту з дитиною говоріть їй про свої почуття, включаючи навіть прояви гніву на її опір. При цьому враховуйте, що дитина здатна розуміти ваші почуття і мовлення. Однак емоційні особливості малюка є перепоною процесу сприймання материнської ласки. Важливо продовжувати усувати дитячий опір такими стимулами, які для неї є емоційно надчутливими, дискомфортними (довгий поцілунок, шепіт у вухо тощо), але дуже обережно. • Поступово залучайте дитину до гри без усіляких вимог і інструкцій лише з метою налагодження емоційно сприятливого, довірливого контакту, навіть не зважаючи на те, що дитина може не звертати на вас увагу. • Постійно стимулюйте емоційні реакції дитини на тепло, прохолоду, вітер, барвисте листя на деревах, яскраве сонце, талий сніг, струмки води, спів пташок, зелену траву, квіти; на забруднені місця в природному довкіллі (засмічені, з неприємним запахом, брудною водою) та чисті й затишні галявини тощо. При цьому багаторазово навчайте і заохочуйте дитину використовувати відповідні жести і рухи тіла, вокалізації, недосконалі слова; схвалюйте таку її поведінку. • Постійно пом’якшуйте недостатню або повну відсутність потреби в контактах, а також активне, часто з агресивним проявом прагнення самотності і відгородженості від зовнішнього світу. При цьому враховуйте, що діти почувають себе помітно краще, коли їх залишають наодинці. Проте приєднуйтеся до дій дитини, а потім тактовно наполягайте на спільних діях, наприклад, з предметом, яким грається дитина, з книжкою, яку «разом» читають, з мотрійкою, яку почергово складають, з м’ячем, який по черзі прокочують по підлозі тощо. • Навчайтеся зчитувати її елементарні спроби вступати з вами в контакт і посмішкою (лагідним голосом, ніжним поглядом, обіймами, багаторазовим повторенням її імені тощо) заохочуйте дитину до продовження цього контакту. Для формування спрямованого погляду дитини на обличчя дорослого можна «ловити» її погляд, притуливши власні долоні до її скронь, зробити ними ніби шори (долоні розвернуті внутрішнім боком паралельно одна до одної), щоб дитина не могла дивитися вбік, і нахилятися таким чином, щоб очі дитини зустрічалися з очима дорослого. • Враховуйте важливість використання різноманітного й яскравого одягу і прикрас (окуляри, капелюхи, намисто тощо), що викликатиме на себе орієнтовні реакції дитини, стимулюючи її дослідницькі дії і привертаючи її увагу до вас. • Формуйте уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, правила поведінки з різними категоріями людей; за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістіть фотографії та відео сімейних подій; створюйте умови для вправляння в налагодженні взаємин з людьми різного віку та статі; • Знайомте з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп’ютер); показуйте їхню роль в житті людей. Сімейне читання може допомогти налагодити емоційний контакт з дитиною і прищепити їй навички соціальної поведінки. Окрім сімейного читання батьки можуть використовувати і метод спільного малювання, під час якого вони також активно описують словами все, що малюють, терпляче пояснюють дитині послідовність малювання, називають кожну деталь. Якщо дитина не хоче або не може малювати самостійно, дорослі діють її руками. При спільному малюванні батьки можуть самі намалювати, наприклад, автобус, але «забути» домалювати, наприклад, одне колесо. Вони просять дитину домалювати те, що потрібно. Подібна робота позитивно впливає на розвиток сприймання та уяви дитини, вчить її взаємодіяти з дорослими. • Розвивайте відчуття приналежності різних предметів навколишнього середовища, здійснюючи це з урахуванням труднощів розуміння дитиною зверненого мовлення. Спочатку слід розвивати в малюка вміння обстежувати навколишнє середовище і орієнтуватися в його предметному світі. Цю роботу здійснюйте за допомогою багаторазових повторень і спираючись на коментуюче та звернене мовлення дорослого, перш за все, матері: «Подивись, це (відповідний жест) – годинник. Годинник каже: цок-цок. Де годинник?»; «Пташка (відповідний вказівний жест дорослого). Яка гарна пташка». «Де пташка? Покажи» тощо). Формуйте у дитини елементарний інтерес до іграшок та до інших, оточуючих її, предметів. Вживайте назви тих предметів, які їй добре відомі («Це – лялька. Лялька – твоя. Де твоя лялька? Покажи»). • Діти з розладом аутистичного спектра охоче грають в такі ігри, де не потрібно говорити. Потрібно вчити дитину грати в лото, складати головоломки, пазли, викладати мозаїку, аплікації. Так може бути досягнута спільна діяльність – перший крок на шляху до спілкування та взаємодії, налагоджений контакт з малюком. • Формуйте в дитини вміння регулювати дії при виборі предмету для ігор, отримати його в руки, використати для досягнення простого результату. При цьому за допомогою простих завдань важливо вчити дитину результативним діям. Для цього малюку, наприклад, показуйте пірамідку в зібраному вигляді. Потім на його очах знімайте і знову надягайте всі кільця на стержень пірамідки. Свої дії супроводжуйте словами: «Була пірамідка, кільця зняли – не має пірамідки. Зараз знову зберемо пірамідку. Будем кільця на стержень надягати. Ось так!» Потім знову розбирайте і збирайте пірамідку. І тільки потім пропонуйте дитині самій здійснити необхідні дії. Цю роботу можна здійснити, використовуючи природні життєві ситуації. Наприклад, коли дитина просить пити, то, поставивши перед нею тарілку і чашку, запропонуйте: «Дивися, ось чашка, а ось тарілка. Куди Марійці налити водички? В тарілочку? В чашечку? Куди? Покажи». • Закінчуйте формування в дитини вміння регулювати свої дії тоді, коли вона зможе затримувати або хоча б відстрочувати виконання свого бажання заради іншої мети. Наприклад, маля дуже хоче гратися з м’ячем в кімнаті. У даному разі важливо, щоб дорослий нагадав дитині про те, що в кімнаті можна розбити скло у вікні. Таке пояснення-попередження, зрозуміло, може сприяти тому, що дитина утримається від задуманої гри. Пам’ятайте! - Допомога та підтримка потрібна не лише дітям, а й батькам, треба навчитися турбуватися про своє здоров’я і самопочуття, вміти відпочивати та відновлювати сили. - Знаходити та обирати навколо себе і дитини людей, які ставляться з повагою та прийняттям. - Навчитися бути найкращими захисниками для своєї дитини. - Не ховати свої почуття. Говорити, що відчуваєте, це нормально - мати суперечливі емоції. - Спробувати направити свій гнів на боротьбу, а не проти тих, кого любите. - Не давати діагнозу поглинути кожну годину вашого життя. - Кожному членові сім’ї потрібна підтримка і необхідність почувати себе щасливою/им, наперекір обставинам. - До того ж треба підтримувати зв’язок з групами однодумців. Не недооцінювати користь такого спілкування. Зустрічаючись з батьками дітей з РАС, ви отримуєте підтримку від сімей, які розуміють і знають ціну щоденним труднощам. Головна мета - допомогти вашій дитині стати якомога функціональнішою і дати їй навички, що дозволять безболісно вписатися в соціум. Подолання цієї проблеми - це шлях довжиною в багато років. Тому треба звертатися за підтримкою до близьких, фахівців та однодумців. Лише спільна праця дасть позитивний результат.

 

 

Підтримка батьків та дітей в умовах воєнного стану

Як безпечно пережити воєнний час?

 

Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У цей лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. На цій сторінці ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.

 Дотримуйтесь заведеного порядку життя - Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все.

Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров'ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не долаючи додаткових проблем.

 Виконуйте вправи на розслаблення – Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на день.

 Говоріть про свої почуття з близькими людьми – Почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.

 Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.

 Виділіть час для улюблених занять – Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.

Дорогі батьки! 

Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:

365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей)

https://www.youtube.com/playlist?list=PLn2E1hd_mGr7q_YD54a1RBjMDBpzj4eau

Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка)

https://www.youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q

Дитячі книжки в електронному форматі від видавництва “Ранок” (три папки для віку 3+, 6+, 9+)

https://drive.google.com/drive/folders/1z7NN25HdiR9LVySXtO2WyxtQ4jPuptcH?usp=sharing

Українські народні та авторські казки (тексти)

https://kazky.org.ua/zbirky/knihovna

Оповідання для 9+ “Окуляри і кролик-гном” (електронна книжка)

https://chtyvo.org.ua/authors/Kupriian_Olha/Okuliary_i_krolyk-hnom/

Не забуваймо про сайт “Нова українська школа”, де є пізнавальні онлайн-зустрічі, вправи для подолання паніки, поради психологів, ігри та подкасти

https://nus.org.ua/

Радіовистави за творами шкільної програми

https://nus.org.ua/news/radiovystavy-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-mozhna-sluhaty-yak-podkasty/

7 радіовистав за творами шкільної програми зарубіжної літератури

https://nus.org.ua/articles/7-radiovystav-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-zarubizhnoyi-literatury/

Казки для дошкільнят та молодшого шкільного віку (чудова начитка каналу "Тося читає")

https://www.youtube.com/channel/UCr5qRgLb_CbO1A5QHKLHS5g/videos

 Психологічна допомога для дітей

https://www.youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS